З практики
використання технології ЧПКМ
на уроках світової
літератури
(посібник)
У
посібнику представлені окремі методичні стратегії технології ЧПКМ; розробки
уроків за цією технологією та творчі роботи учнів, що виконувались під час
проведення уроків за технологією ЧПКМ. Призначений для вчителів української та світової
літератури. Може бути використаний учителями інших предметів.
ХХІ
століття вносить свої корективи у роботу вчителя. Життя приносить людству нові
знання, нові відкриття, тому інформація швидко застаріває. Завдяки ж Інтернету
учням відкритий доступ до будь-якої інформації.
Це
вимагає нових підходів до навчання. По-перше, тому що за таких умов
інформативна функція вчителя відходить на другий план, а основною стає роль
організатора класної роботи. По-друге, у школі учні мають сформувати навички і
уміння самостійного оволодіння матеріалом, критичного його осмислення і
застосування на практиці. Розвитку цих навичок і вмінь і покликана сприяти методика
критичного мислення (ЧПКМ).
Критичне
мислення передбачає уміння:
-
врівноважувати в своїй свідомості різні точки зору;
-
піддавати ідею легкому скепсису;
-
порушувати і розв’язувати проблеми;
-
здійснювати перевірку окремих ідей на можливість їхнього
використання;
-
висувати ідею, обстоювати власну думку;
-
знаходити потрібну інформацію і використовувати її,
приймаючи самостійне рішення.
Технологія ЧПКМ допомагає учням впорядковувати потік інформації,
добирати із вивченого матеріалу головне, що сприяє його кращому сприйняттю і
засвоєнню. Використання цієї технології створює на уроці атмосферу пошуку,
творчості та співпраці, урізноманітнює роботу, забезпечує заглиблення в
літературний твір, ефективне спілкування з письменником та його героями. Уроки
за технологією ЧПКМ спрямовані на підготовку таких громадян, які зможуть брати
участь на високому інтелектуальному рівні у розв’язанні проблем, що постають
перед нашим суспільством. Ці уроки представляють своєрідний діалог, де вчитель
і учні створюють єдиний ансамбль, в якому кожна сторона зацікавлена в пошуку
істини. Провідна роль на такому уроці належить учителю. Він добирає необхідний
дидактичний матеріал, визначає прийоми його опанування.
Багато
цікавих методичних стратегій пропонує технологія ЧПКМ. Я у своїй практиці
використовую не всі з них, а тільки ті, які, на мій погляд, найбільш ефективні.
Тому у даному посібнику я представляю прийоми, яки частіше за все застосовую на уроках. Також вважаю
доцільним на уроках розвитку критичного
мислення учнів проведення уроків театралізації. Готуючись до цих уроків, діти
визначають характери героїв, розподіляють ролі, готують костюми або елементи
костюмів, необхідні атрибути, художнє оформлення, вчаться працювати у групі,
розподіляти обов’язки .
Методичні стратегії технології ЧПКМ:
Гронування – прийом для розвитку
асоціативного нелінійного мислення , в
якому учневі відкривається гіперзв’язок слів у асоціативних «гронах». Порядок
запису і розташування слів у «гронах» довільний. Головне слово-тема найчастіше
розташоване у центрі. Навколо нього групуються слова-асоціації. Це нагадує
гроно винограду.
Сенкан – неримований вірш, який
будується за певним алгоритмом:
перший рядок – одне слово-тема (іменник);
другий рядок – два слова (прикметник, означення);
третій рядок – три слова (дієслова, активність,
дія);
четвертий рядок – чотири слова (фраза, яка виявляє
ставлення автора сенкана до теми);
п’ятий рядок – одне слово (іменник – синонім,
асоціація до теми).
Кубування – це методична стратегія,
яка дає змогу зрозуміти явище (предмет розмови) різнобічно, у шести різних
площинах.
Етапи
кубування:
1. Опишіть це…
2. Засоціюйте це…
3. Порівняйте це…
4. Проаналізуйте це…
5. Застосуйте це…
6. Знайдіть аргументи «за» і
«проти».
Прийом
«Мозковий штурм» - колективне обговорення проблемних питань, спонукає кожного проявляти свою
уяву і творчість, що досягається шляхом висловлення думок усіх учнів.
Прийом
«Кола Вена» - дає можливість здійснювати компаративний аналіз під час вивчення
художніх творів.
Методична
стратегія «Джигсоу» - це групова форма роботи, вона проводиться за таким планом:
1. Утворення первинних
(основних) груп; роздача їм матеріалу.
2. Вивчення матеріалу в
експертній групі та презентація матеріалу кожній з них.
3. Повернення учнів із
експертних груп до первинних і презентація матеріалу кожної з них.
4. Індивідуальна і групова
звітність.
Робота з
таблицею передбачення – її використання дуже результативне під час вивчення
невеликих оповідань, новел. Обов’язкова умова – зміст оповідання учням
невідомий.
Учитель
читає текс частинами, а потім ставить запитання, які відбивають опис подій і
характери героїв. Представники груп після хвилинного обговорення дають на них
відповіді, що містять колективну думку.
«Коло ідей» - учні вирішують гострі
питання, складають перелік ідей. До обговорення залучаються всі.
«Пласт» - учні складають відповідь
на поставлене запитання за поданим початком.
1. Я думаю…
2. Тому що…
3. Наприклад…
4. Отже…
Іноді цю методику називають «Прес» - для роботи за цією методикою пропонується користуватися
таким алгоритмом:
1.
Позиція. Висловлюється власна
думка, пояснюється, у чому вона полягає. Розпочинається даний етап зі слів: «Я
вважаю, що…».
2.
Обґрунтування. Пояснюється, чому саме
вибрана така точка зору. Починається словами: «… тому, що…».
3.
Приклад. Наводиться приклад, який
є аргументом щодо висловленого вище. Продовжується висловлювання словом: «наприклад…».
4.
Висновки. Узагальнююча думка.
Починається словами: «Отже (тому), я вважаю…».
«Ланцюжок» - учні по черзі
характеризують якогось літературного героя. Кожен промовляє одне речення.
Інтерактивні
нотатки – цей прийом застосовується з метою ефективнішого засвоєння прочитаного
через ознайомлення з певною інформацією, її опрацювання та продукування власних
ідей. Приступаючи до роботи, учні з’ясовують, що їм відомо з обговореного
питання, обирають партнерів для обговорення, записують свої думки. Після цього
презентують групами свою роботу.
Прийом «Мікрофон» - якийсь предмет (ручку,
олівець, іграшковий мікрофон) пропонується уявляти мікрофоном. Учні, передаючи
його одне одному, по черзі беруть слово. Такий прийом надає можливість кожному
сказати щось оперативно, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи
свою думку чи позицію.
Правила застосування прийому:
-
висловлюється тільки той, у кого в руці символічний
мікрофон;
-
говорить лаконічно і швидко (не більше 0,5-1 хвилини);
-
відповіді не коментуються і не оцінюються;
-
коли хтось висловлюється, інші не перебивають, не
викрикують з місця.
Незакінчене
речення – цей прийом часто поєднується з «мікрофоном» і дає можливість грунтовніше
працювати над формою висловлення власних ідей. Порівнюючи їх з думками інших.
Така робота дає присутнім змогу долати стереотипи, вільніше висловлюватися щодо
запропонованих тем, відпрацьовувати вміння говорити коротко, але по суті й
переконливо.
Визначивши певну тему, вчитель формулює початок речення і пропонує учням
закінчити його. Кожний наступний учасник обговорення має починати свій виступ
із запропонованого початку висловлювання. Учні працюють з «відкритими»
реченнями, наприклад:
«На
сьогоднішньому уроці для мене найважливішим відкриттям було…»
«Ця інформація спонукає нас до висновку,
що…»
«Таке
рішення було ухвалено, тому що…»
«Це мій
улюблений герой, бо…»
Прийом «Своя
опора» («шпаргалка») – учень під час розповіді вчителя самостійно складає
власний опорний конспект за новим матеріалом; визначає алгоритм навчальних дій;
складає розгорнутий план відповіді.
Наприкінці уроку учні пояснюють свою опору одне
одному.
Прийом «Кошик»
- дає
можливість використати набутий цивілізацією духовний досвід через призму
власного світобачення. Наприклад:
1. У млинок – кидаємо афоризм,
який розважав.
2. У смітник – неправильні,
на нашу думку, вчинки героїв.
3. У валізу – чому вчилися,
що візьмемо у життя.
Прийом «Інформаційний
пакет» -
це добірка цитат, висловлювань (про письменника, твір, героїв, проблеми тощо)
літературознавців, дослідників, філософів, відомих людей. Працюючи в парах,
учні знайомляться зі змістом пакета, щоб відповісти на запитання і завдання:
-
Який вислів найкраще висвітлює дану проблему?
-
З яким твердженням (баченням) не погоджуюсь?
-
Чиї думки найоригінальніші?
-
Які вислови сподобалися?
-
Доповніть «пакет» власною думкою (цитатою, прислів’ям).
Прийом
самооцінки – використовується наприкінці уроку, найчастіше підсумкового або розвитку
мовлення, дає учням можливість оцінити набуті знання, спонукає критично
осмислити власні досягнення і вміння застосовувати вивчений матеріал на
практиці. Школярам пропонується блок завдань( позитивна відповідь – «так» -
оцінюється у 2 бали ).
Я уважно
прочитав увесь твір…
Я вмію
ставити запитання до твору…
Я вмію
робити логічні висновки з прочитаного…
Я зможу розкрити питання, порушене у творі…
Я можу
довести слушність своєї думки товаришу…
Я готовий
до дискусії з учителем, бо маю власне бачення даної проблеми…
Ігровий
прийом «чорні і білі» опоненти - удаючись до цього
прийому, учні можуть піддавати окремі твердження легкому скепсису, вчаться
різнобічно оцінювати літературні явища, події, героїв, здійснювати перевірку
певних ідей на можливість їх використання. Так, під час оглядового уроку, на
якому вивчається художній напрям, клас ділиться на 2 групи. «Білі» опоненти
захищають художні особливості та естетичні принципи даного напряму, «чорні» -
шукають невідповідності, недосконалості окремих трактувань.
«Методика
взаємних запитань» - учні готують запитання за темою, які можуть адресуватись як цілому класу,
так і сусіду по парті.
«Посилена
лекція» - спочатку учням пропонується за допомогою коротких тез записати все, що їм
вже відомо з теми. На другому етапі
роботи прослуховуються виступи підготовлених школярів (кожен виступ три
хвилини). Третій етап – робота з підручником.
Це було мені відомо
|
Це для мене нове
|
«Вільне
письмо» - за три хвилини потрібно підготувати письмову відповідь на запитання по
темі.
Дана
стратегія допомагає зібрати докупи свої думки через записування їх без зупинки.
До уваги не беруться помилки, стиль. Суть роботи полягає в тому, щоб допомогти
учням зафіксувати свої емоції, не соромлячись їх і не боячись їх демонструвати.
«Збережи
останнє слово за собою» - учень, який перший почав обговорювати питання, передає
слово іншому. Після повного обговорення слово повертається до того, який
починав. Таким чином, він отримує право підбити своєрідний підсумок,
погодившись із тим, що говорили інші, чи заперечити, доводячи свою думку.
«Карусель» - учні об’єднуються у 4
групи. На окремих аркушах написані запитання. Кожна група відповідає на одне з
них, працюючи з одним аркушем. Він складається таким чином, щоб відкритим
залишилося тільки запитання. Потім за годинниковою стрілкою група обмінюється
аркушами. Робота повторюється, тільки з іншим запитанням. Приховану відповідь
попередньої групи відкривати не дозволяється. Процес повторюється доти, доки
аркуш не повернеться до групи, яка першою давала на нього відповідь. Після
завершення роботи виголошуються відповіді всіх груп.
«Порушена
послідовність» - на окремих смужках паперу розмішені фрази, що стосуються сюжету твору.
Записані на окремому аркуші, вони втрачають логічний зв'язок. Учням потрібно
відтворити з пропонованих частин текст і відновити сюжет твору. Кількість
карток необмежена.
«Кутки» - використовується під час обговорення проблемних питань.
Стратегія
спрямована на формування вмінь прислухатись до того, що кажуть інші, формувати
думку та обстоювати її у словесній полеміці.
Завдання 1. Записати у пропоновану
таблицю по 3-4 тези-аргументи, які б в одному випадку підтверджували тезу, а в
іншому – її заперечували.
Питання, що обговорюється
|
Протилежна думка з питання
|
||
так
|
ні
|
так
|
ні
|
1.
2.
3.
Завдання 2. На пропонований шкалі кожний
учень робить позначку, яка б відповідала його власній позиції щодо обміркованої
проблеми.
Так 0 Ні
9 8
7 6 5
4 3 2
1
1 2 3
4 5 6
7 8 9
На основі
позначок учні об’єднуються в три групи:
1 група – учні, чиї позначки розташовані у позиції
«так» від 4-9;
2 група – позиція «ні» від 4-9;
3 група – позиція середняків від 3 у позиції «так»
до 3 у позиції «ні».
Завдання 3.Під час спільної роботи у
групах учні добирають переконливі аргументи на захист своєї думки. Від кожної
групи виступає лідер (учень, якому доручили висловити спільну точку зору).
Групи по
черзі доводять свою позицію. Після виступу кожного лідера опоненти можуть
поставити запитання, які у них виникли під час переліку аргументів. На
запитання має право відповісти будь-хто з групи.
Якщо
після обговорення хтось з учнів змінить свій погляд, він може перейти до іншої
групи й пояснити причини свого переходу, а також назвати найбільш переконливу
ідею або аргумент іншої сторони (групи). Як підсумок кожен учень може письмово
визначити своє ставлення до проблеми.
«Інтелектуальна
розминка» - «входження» в урок. За першими літерами імені головного героя записати
слова-асоціації, які виникли під час читання твору. (Наприклад:
Г – гуманний
У – ув’язнений
Л – лояльний
Л - людяний
І - іноземець
В - веселий
Е – ентузіаст
Р - рішучий
).
Структура уроку за технологією ЧПКМ
1. Евокація (фаза актуалізації).
На цьому
етапі учні згадують все, що їм відомо з даної теми («мозкова атака»), і
визначають рівень власних знань. Ділячись ними з товаришами, переводять знання
на рівень самосвідомості. Це, в свою чергу, дає їм змогу пов’язати нові знання
з набутими раніше, а також визначити особисті цілі та завдання.
2.
Осмислення (вивчення нового матеріалу). На цій
фазі відбувається ознайомлення учнів з новою інформацією – під час читання,
прослуховування розповіді, проведення експерименту.
Для
полегшення сприйняття нового, а також з метою підвищення інтересу учнів до
опанування матеріалу їм пропонується система позначок «Допомога». На полях
тексту вони можуть зробити такі позначки:
V – відома інформація.
+ - нова інформація.
- суперечить тому, що я знаю.
?
- дивує і викликає інтерес.
! - незрозуміле.
NB – дуже важливе, потрібно
запам’ятати.
За
допомогою цієї системи учні співвідносять уже відоме їм з новим, проникають у
суть тексту, зіставляють особисте бачення даної проблеми з позицією авторів
тексту.
3.
Рефлексія ( міркування ). На даному етапі учні здійснюють такі дії:
-
узагальнюють і систематизують здобуту інформацію;
-
діляться отриманими знаннями один з одним;
-
висловлюють сутність набутих знань у вигляді схем, малюнків, таблиць і пояснень
їх усьому класу;
-
виражають особисте розуміння досліджуваної проблеми і своє ставлення до неї у
вигляді есе, творів-мініатюр, сенканів.
ДОДАТКИ
Рей Дуглас
Бредбері
«Усмішка»
Тема:
Зневіра автора в майбутньому технократичної цивілізації.
Мета: ознайомити учнів з життєвим і творчим шляхом Рея Бредбері; розкрити
поняття цивілізація, культура,
технократія, науково-технічний прогрес, дати знання про
науково-фантастичну, футуристичну літературу, утопію, анти утопію; ознайомити
учнів зі змістом новели «Усмішка»; розвивати вміння висловлювати власні думку
про події, зображені у творі; виховувати почуття прекрасного, дбайливе
ставлення до навколишнього світу.
Хід уроку:
1.
Гронування. Які асоціації виникають у
вас, коли ви чуєте слово «майбутнє»?
2.
Робота зі статтею
підручника про Рея Дугласа Бредбері.
Учні самостійно читають статтю,
користуючись системою позначок.
Записують у зошити визначення
основних понять.
Обмін думками після опрацювання
статті.
3.
Виразне читання новели «Посмішка» ланцюжком.
4.
Гронування. Майбутнє у новелі
Бредбері.
5.
Рефлексія. «Мікрофон». Вислуховуються відповіді
на питання:
-
Які враження справила на вас новела?
-
Як ви ставитесь до подій, зображених у творі?
-
Що стало причиною такого становища людей?
6.
Підсумок уроку.
7.
Домашнє завдання. Повторити поняття
«вандалізм» по підручнику історії;
дати відповідь на запитання «В
чому доцільність людської усмішки?»;
намалювати малюнок «Усмішка
врятує світ» (за бажанням).
М.О.Булгаков.
Письменник і людина
Тема: М.О.Булгаков. Письменник
і людина.
Мета: ознайомити учнів з
життям і творчим шляхом М.О.Булгакова, визначити риси його особистості,
підготувати до сприйняття роману «Майстер і Маргарита»; розвивати навички
самостійного опрацювання навчального матеріалу під час роботи у групі;
виховувати інтерес до особистості письменника, толерантне ставлення до
учасників групи.
Хід уроку:
1 Евокація
- Гронування. Ім’я М.О.Булгакова вам доводилося
чути до цього уроку. Що відомо вам про письменника, творчість якого ми тільки
починаємо вивчати?
-
Визначення учнями власних цілей уроку. Учитель з’ясовує,
про що учні хотіли б дізнатись під час вивчення творчості М.О.Булгакова.
2.
Осмислення. Робота учнів у малих групах. Опрацювання групами наданого вчителем
матеріалу з використанням системи позначок «Допомога».
Презентація групами власної роботи:
1 група розповідає про батьків М.О.Булгакова. Учні
роблять висновки про те, які риси характеру сформувалися у Булгакова в
дитинстві під впливом сім’ї.
2 група розповідає про життя Булгакова під час
Першої світової і громадянської війн. Називають риси особистості, що проявилися
в цей період його життя.
3 група розповідає про життя Булгакова у Москві.
4 група розповідає про причини звернення Булгакова
до драматургії.
5 група розповідає про долю письменника у 30-40
роки.
3.
Рефлексія.
- Написати есе «Булгаков.
Доля письменника».
- Сенкан «Булгаков».
- Створити ескіз обкладинки книги про
М.О.Булгакова.
4 Домашнє завдання. Опрацювати статтю
підручника про М.О.Булгакова, написати рецензію на цю статтю.
Використана література
1.Авдєєва І.М. Критичне мислення як системний
фактор неперервної освіти // «Постметодика». – 2001. - № 2 – 3.
2. Єфимова Т. Навчити мислити критично //
Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та
колегіумах. – 2001. - № 6.
3. Мартинець А.М. Сучасний урок зарубіжної
літератури. – Харків: Вид. група «Основа», 2005. – 176с.
4. Ніколенко О.М., Куцевол О.М. Сучасний урок
зарубіжної літератури. Посібник для вчителя. К.: Академія, 2003.
5. Пометун О., Пироженко Л. Інтерактивні
технології навчання: теорія, практика, досвід. – К., 2002. – 135с.
6. Стіл Д., Мередіт К., Темпл Ч. Методична система
«Розвиток критичного мислення у навчанні різних предметів; підготовка до
проекту «Читання та письмо для розвитку критичного мислення»; Посібники 1 – 8.
–К.: Міленіум, 2001 – 2002. – Кн.. 8.
7. Журнал «Всесвітня література в середніх
навчальних закладах України», 2005 -2008.
